Понеділок, 20.11.2017, 04:11
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вхід на сайт

Пошук
Головна » Статті » Навчально-виховна робота [ Додати статтю ]

Основні вимоги до створення наукових товариств учнів ЗНЗ
Діяльність НТУ в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах започатковується за умови результативної діяльності учнівських творчих об’єднань дослідницького спрямування (секцій, клубів, профільних гуртків, пошукових загонів тощо), в яких пошуково-дослідницька діяльність учнів організована відповідно до початкового (ознайомчого), основного (навчально-дослідницького) та вищого (пошуково-дослідницького) навчально-організаційних рівнів.
З моменту реєстрації наукове товариство має відповідну назву, наприклад: «Дивосвіт», «Сузір’я», «Пошук», «Ерудит», «Обрій» тощо.
Кожне НТУ заповнює паспорт
Для реєстрації НТУ адміністраціями навчальних закладів подаються такі документи:
- заява ;
- наказ про створення НТУ в навчальному закладі з визначенням статусу
- витяг з протоколу установчої конференції;
- статут НТУ
- положення про НТУ
- план роботи на поточний рік;
- паспорт НТУ, який включає:
- перелік наукових секцій НТУ, його профільних гуртків, клубів, інших творчих об’єднань дослідницького спрямування;
- відомості про керівників НТУ, його творчих об’єднань, наукових консультантів;
- списки учнів слухачів;
- інформація про наявність матеріально-технічної бази для проведення пошуково-дослідницької роботи учнів;
- тематику, напрями та навчально-організаційні рівні їх пошуково-дослідницької діяльності.
Перереєстрація НТУ здійснюється до 1 жовтня кожного року.
Наукові товариства складають свій статут, яким керуються у повсякденній роботі.
Науково-методичне забезпечення діяльності НТУ здійснює методична рада навчального закладу .
Наукові товариства учнів створюються з різних напрямків діяльності, які входять до його складу, гуманітарного, природничого, фізико-технічного та інших.
Запис до НТУ здійснюють на підставі бажання учнів брати участь у науково-дослідницькій роботі, рекомендацій учителів-предметників. Учень пише заяву.
Вступивши до НТУ, учень працює в одній із секцій, в якій відбуваються не тільки консультації, а й регулярні заняття з розвитку інтелектуального потенціалу і творчих здібностей.
Після того, як учні визначаться з тематикою своїх наукових робіт і секцією, в якій працюватимуть, Рада НТУ складає розклад занять і консультацій у кожній секції НТУ.
Рада НТУ розглядає й затверджує тематику робіт кожної секції, визначає вчителів, які проводитимуть заняття й консультації. У кожній секції для учнів проводять заняття, пов’язані з темою наукової роботи, і пізнавальні заняття.
Організаційно-технологічними особливостями діяльності НТУ загальноосвітніх навчальних закладів є створення системи роботи з обдарованими учнями, в основі яких є шкільні навчальні дисципліни, доповнені різними формами позакласної роботи: факультативної, гурткової, індивідуальної. Серед обов’язкових форм масової роботи – предметні олімпіади та конкурси, спрямовані на формування певної бази знань, умінь та навичок навчально-творчої діяльності; початкові етапи всеукраїнських конкурсів за різними напрямами позашкільної освіти, у тому числі, Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України.
1. Планування роботи НТУ
Ефективність діяльності НТУ залежить від того, наскільки послідовно здійснюється керівництво діяльністю учнів і наскільки доцільне планування роботи НТУ.
План НТУ може містити такі розділи:
1. Засідання Ради НТУ.
2. Пізнавально-комунікативна робота з членами НТУ.
3.Науково-дослідницька діяльність.
4.Творча діяльність.
1. Засідання Ради НТУ
До цього розділу необхідно включити питання організації роботи наукових товариств. Це й вивчення результатів діагностики, і зміст роботи предметних наукових секцій, і аналіз участі членів НТУ в предметних олімпіадах, і підготовка наукових конференцій.
2. Пізнавально-комунікативна робота з членами НТУ
Щоб дитина захотіла брати участь у науково-дослідницькій роботі, щоб сформувати в неї дослідницьку мотивацію, інтерес, пробудити радість творчості, необхідна певна пізнавально - комунікативна робота. Ці заняття найчастіше проводять психолог, учитель літератури, шкільний бібліотекар.
Якщо ми прагнемо, щоб діти вміли аргументувати, представляти, дискутувати, доводити свою правоту, вести дебати, ставити запитання, розв’язувати проблемні ситуації, необхідно підвищувати їхній інтелектуальний рівень та розвивати комунікативні навички. Пізнавально-комунікативна робота психолога з учнями, що працюють у НТУ, дає змогу сформувати в них комунікативну культуру, розвинути мовні здібності.
3. Науково-дослідницька діяльність
Науково-дослідницька діяльність – це передусім завдання експериментального та дослідницького характеру, які виконують учні в рамках своїх тем.
Успіх дослідницької роботи прямо залежить від чіткості й ефективності організації діяльності школяра. Саме організація діяльності викликає найбільші труднощі і разом з тим забезпечує упорядкованість усіх дій.
4. Творча діяльність
Творча діяльність кожної секції передбачає підготовку й проведення конкурсів знавців науки або конкурсів інтелектуалів, наукових парадів, вікторин, вечорів тощо. Така діяльність НТУ стимулює до участі у дослідницькій роботі більшу кількість учнів.
За підсумками роботи за рік Рада НТУ готує звіт за всіма розділами плану і виступає з ним на підсумковому засіданні педради.
2. Організація роботи в секціях НТУ
Основною формою діяльності НТУ є секція, в яку можна об’єднати учнів, вік яких визначено положенням НТУ конкретної школи. У секцію об’єднуються діти, які мають спільні інтереси в тій чи іншій галузі знань.
Мета - залучення школярів до науково-дослідницької роботи, максимальне розкриття творчого потенціалу кожного учня.
Основним документом роботи НТУ є план діяльності на рік .
План секції може містити такі позиції та розділи:
1. Назва секції.
2.Список її членів.
3.Керівник секції.
4. Мета створення секції та її основні завдання.
5.Головні напрями роботи секцій.
6.Форми роботи секції:
а) теоретичні заняття;
б) практичні заняття;
в) творчі заняття;
г) дослідницько-підсумкова робота (захист доповідей, рефератів, конкурси, олімпіади, конференції).
У школі можуть бути лінгвістична, математична, еко - біологічна, фізична, історична, географічна, психологічна, педагогічна, соціологічна секції тощо.
Після створення секцій та визначення керівників, необхідно створити раду НТУ.
До ради НТУ мають увійти педагоги - керівники секцій, учні - представники секцій та класів, члени шкільної адміністрації та батьки, які займаються науковою роботою в різних галузях і готові допомогти дітям організувати науково-дослідницьку роботу.
Загальні збори НТУ відбуваються двічі на рік. Засідання Ради НТУ–раз на місяць. Заняття в секціях – раз у два тижні. Науково-дослідницька конференція школи відбувається раз на рік.
Безпосереднє керівництво НТУ здійснює заступник директора школи з науково-методичної роботи.
Збори – це вищий орган НТУ . Їх проводять на початку навчального року, після того, як будуть вивчені наукові інтереси учнів. На загальних зборах затверджують назву шкільного НТУ, план його роботи на рік, ухвалюють емблему і девіз.
3. Рекомендації до методики проведення занять секції
Основним документом роботи секції підготовчого курсу є план діяльності на рік, розрахований на 2 або 4 години на тиждень. Необхідно скласти його таким чином, щоб учням було цікаво протягом всього року. Потрібно враховувати вік учнів, їх базову та життєву підготовку. Особливістю підготовчого курсу є те, що зовсім не виділяється час на індивідуальну роботу, тобто викладач працює завжди разом з усіма учнями.
Загальні вимоги коротко можна сформулювати так:
- давати учням свідомі, глибокі і міцні знання;
- формувати в учнів міцні навички й уміння, що сприяють підготовці їх до життя;
- підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати з учнів у процесі навчання риси особистості;
- здійснювати всебічний розвиток учнів: розвивати їхні загальні і спеціальні якості;
- формувати в учнів самостійність, творчу активність, інііціативу, а саме стійкі якості особистості, уміння творчо вирішувати задачі, що зустрічаються в жиггі;
- виробляти уміння самостійно навчатися, здобувати і поглиблювати, поповнювати знання, працювати з книгою, опановувати навичками й уміннями і творчо застосовувати їх на практиці;
- формувати в учнів позитивну мотивацію навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання учитися, потребу в розширенні і придбанні знань, позитивне відношення до навчання.
На підготовчому етапі є доречним використання іитерактивного навчання — це навчання в діалозі, під час якого відбувається взаємодія учасників.
Протягом року учні знайомляться з методологією і методами наукових досліджень, починають розуміти поняття «наука», «дослідження», «наукове дослідження», працюють з літературою. Вивчають роботи видатних українських та зарубіжних вчених. Наприкінці проводиться базове профорієнтаційне тестування або опитування з метою остаточного визначення напряму наукового уподобання.
Види і форми науково-дослідної роботи
Існує і застосовується два основні види науково-дослідної роботи учнів.
Учбова науково-дослідна робота учнів старших класів, передбачена діючими учбовими програмами. До таких дослідницьких робіт можна віднести навчальні дослідницькі проекти та реферати з добре висвітленими практичними частинами. Під час написання рефератів учні роблять перші кроки до самостійної наукової творчості. Вони вчиться працювати з науковою літературою (якщо це необхідне, то і з іноземною), набувають навичок критичного відбору і аналізу необхідної інформації. Якщо у 9 класі вимоги до курсової роботи мінімальні, і написання її не представляє великої праці для учнів, то вже наступного року вимоги помітно підвищуються, і написання роботи перетворюється на дійсно творчий процес. Так, підвищуючи з кожним роком вимоги до рефератів можна сприяти розвитку учня, як дослідника, роблячи це практично непомітно і ненав'язливо для нього самого.
Робота над науково – дослідницькими проектами, зокрема у секціях МАНу та на заняттях наукового гуртка має на своїй меті подальший розвиток творчої і пізнавальної активності учня, діяльність направлена на закріплення і розширення теоретичних знань і поглиблене вивчення вибраної теми, і як заключний етап навчання учнів, у більшості випадків, у Вузі на економічних факультетах при цьому учень може розширити теоретичних знання і поглибити вивчення вибраної теми.
Написання рефератів по темах практичних занять варто оцінювати не як науково – дослідницьку роботу, так як реферат частіше всього є або переписаною статтею, або, що ще гірше, конспектом глави якогось підручника. Назвати це науковою роботою можна з великим сумнівом. Але деякі реферати, написані на основі декількох десятків статей і джерел, по праву можна назвати науковими працями і включення їх в список видів науково – дослідницьких робіт учнів цілком виправдано.
Дослідницька робота понад темою дослідження є найефективнішою для розвитку дослідницьких і наукових здібностей учнів. Це легко пояснити: якщо учень за рахунок вільного часу готовий займатися питаннями якої-небудь дисципліни, то знімається одна з головних проблем викладача, а саме - мотивація учня до занять. Учень вже настільки розвинутий, що працювати з ним можна не як з учнем, а як з молодшим колегою. Тобто студент з посудини, яку треба наповнити інформацією, перетворюється на джерело останньої. Він стежить за новинками літератури, прагне бути в курсі змін, що відбуваються у вибраній їм науці, а головне - процес осмислення науки не припиняється за межами навчального закладу. Навіть під час відпочинку в глибині свідомості не припиняється процес самовдосконалення. Реалізується відома ленінська цитата: «по-перше - вчитися, по-друге - вчитися і в - третіх - вчитися і потім перевіряти те, щоб наука у нас не залишалася мертвою буквою або модною фразою..., щоб наука дійсно входила в плоть і кров, перетворювалася на складовий елемент побуту цілком і по-справжньому».
Основними формами реалізації науково – дослідницької діяльності:
• Наукові та проблемні гуртки;
• Проблемні учнівські лабораторії;
• Заняття у секції економіка МАН;
• Проблемні учнівські семінари;
• Участь в наукових і науково-практичних конференціях;
• участь у конкурсах, олімпіадах.
Зупинимося більш детально на окремих формах реалізації науково – дослідницької діяльності:
Наукові гуртки
Частіше всього науково – дослідницька робота спрямована на творчу та пошукову діяльність, це підготовка докладів і рефератів, які потім заслуховують на засіданнях гуртка або на науковій конференції. Гурток може об'єднувати учнів з різних схожих секцій. Робота гуртків, як правило, виглядає таким чином:
На організаційному занятті, що проходить приблизно в жовтні, відбувається розподіл тим доповідей і рефератів виборним шляхом, після чого викладач указує на наявність для кожної теми основної і додаткової літератури і рекомендує найближчим часом продумати план роботи. Деякі вчителі вважають, що виборний розподіл докладів не є необхідним, оскільки учень концентрується на одній темі, не надаючи великої уваги іншим. З одного боку, примусовий розподіл тим може ліквідовувати таку «зацикленность», але, з другого боку, такий підхід може не знайти підтримки у самих учнів Таким чином, розподіл тем повинен бути винятковий виборним.
Після розподілу тем починається головна і основна робота гуртка. На перших порах основна роль належить його керівнику. Саме від його досвіду, таланту і терпіння залежить, чи змінить первинний запал юних дослідників вдумлива робота, або все так і залишиться в зачатковій стадії. Необхідно спостерігати за кожним учнем, прагнути передбачити проблеми, які можуть виникнути у нього в процесі роботи. Може трапитися так, що молода людина посоромиться задати питання, вважаючи себе достатньо дорослим для його самостійного вирішення, а потім, так і не прийшовши до відповіді, відмовиться від дослідження взагалі, ухваливши рішення про власну наукову неспроможність.
Якщо початковий період роботи гуртка пройшов успішно, і велика частина тем прийнята в роботу, то складається графік виступів, і починається заслуховування готових доповідей. Як правило, на одному засіданні гуртка заслуховує не більше двох виступів, оскільки тільки в даному випадку можна детально обговорити кожну доповідь, задати питання і отримати розгорнуті відповіді на них. Окрім цього, велика кількість доповідей важко сприймається, і може знизитися активність і зацікавленість членів гуртка.
Формами підведення підсумків роботи гуртка можуть стати конкурс доповідей, участь в наукових конференціях і заочних олімпіадах, проведення круглих столів, зустрічі з ученими та цікавими людьми, а також публікація кращих матеріалів досліджень на сторінках краєзнавчих журналів.
Проблемні гуртки
Все сказане про наукові гуртки можна віднести і до проблемних, але слід врахувати деякі відмінності.
Проблемний гурток може об'єднувати членів різних наукових секцій
Спільна тема дослідження додає засіданням гуртка велику різносторонність і привертає в нього нових членів. Крім того, що важливо, це сприяє зміцненню зв'язків між учнями різного віку і спеціальностей, підтримує відчуття єдиного колективу. Проблемний гурток може поєднувати в собі елементи наукового гуртка, лабораторії і т.д.
Проблемні учнівські лабораторії
Лабораторія не є школою наукової роботи, заняття в ній припускають певний запас знань і навиків. В рамках лабораторії здійснюються різні види моделювання, вивчення і аналіз реальних документів, програм, ділових ігор. Робота в такій лабораторії припускає не стільки вивчення і аналіз літератури, скільки постановку експерименту, створення чогось нового. Ще однією відмінністю проблемної учнівської лабораторії від гуртка є більше значення здатності студента до колективної роботи. Якщо в гуртку кожний учень відповідає, як правило, тільки за себе, то проблемній учнівській лабораторії, де теми досліджень набагато більш глобальні, однією самостійною роботою обійтися практично неможливо. Керівник лабораторії повинен допомогти учням розділити тему на окремі питання, рішення яких приведе до рішення головної проблеми. Важливо увага до інтересів кожного учня, до його схильностей і можливостей. Досвід колективної роботи приходить не відразу, і дозвіл суперечок і конфліктів, що виникають в процесі роботи, так само багато в чому лежить на плечах викладача.
В процесі цієї роботи учень може отримані за час навчання і роботи знання реалізувати в дослідженнях, що мають практичне значення.
Таким чином, така робота - наступний важливий крок до повноцінної науково-дослідної роботи і цінний досвід для подальшої наукової і практичної діяльності.
Участь в наукових і науково-практичних конференціях.
Кожний з вказаних вище типів конкуренції є підсумком виконаної роботи: наукових досліджень, роботи в лабораторії, практики за фахом.
На конференції молоді дослідники дістають можливість виступити з своєю роботою перед широкою аудиторією. Це примушує учнів більш ретельно опрацьовувати майбутній виступ, відточує його ораторські здібності. Крім того, кожний може порівняти, як його робота виглядає на загальному рівні і зробити відповідні висновки. Це є дуже корисним результатом наукової конференції, оскільки на ранньому етапі багато учнів вважають власні думки непогрішимими, а свою роботу - найглибшої і найціннішої в науковому плані. Часто навіть зауваження викладача сприймаються як прості причіпки. Але слухаючи доповіді інших учнів, кожний не може не помітити недоліків своєї роботи, якщо такі є, а так само виділити для себе свої сильні сторони.
Крім того, якщо в рамках конференції проводиться творче обговорення прослуханих доповідей, то з питань і виступів кожний доповідач може черпнути оригінальні ідеї, про розвиток яких в рамках вибраної ним теми він навіть не замислювався. Включається своєрідний механізм, коли одна думка породжує декількох нових. Науково-практичні конференції, вже виходячи з самої назви, включають не тільки і не стільки теоретичні наукові доклади, скільки обговорення шляхів рішення практичних задач.
Категорія: Навчально-виховна робота | Додав: admin (18.02.2011)
Переглядів: 3635 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]