В.В.Ткачук, завідуюча ПМПК

  У нашому суспільстві є різні категорії маленьких громадян, певна частина з яких має проблеми, пов’язані з розвитком та здоров'ям. І, на жаль, сьогодні спостерігається тенденція до зростання кількості дітей, які потребують соціальної адаптації, корекційно-реабілітаційної допомоги. На сучасному етапі в Україні відкрилися нові перспективи змін у системі спеціальної освіти, що насамперед пов’язані з переосмисленням ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Інтернатна модель перестає бути єдиним і обов’язковим типом закладу, у якому діти з особливими освітніми потребами перебувають в умовах відокремленого навчання та ізоляції від соціуму. У батьків і дітей з'явилася можливість вибору різних форм навчання. Практика європейських країн свідчить, що більшість із цих дітей може навчатися в загальноосвітніх школах за моделлю інклюзивної освіти. Використання такої моделі передбачає надання якісних освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у звичайних класах (групах)загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладах за умови відповідної підготовки вчителів та надання підтримки сім'ям. Інклюзія – це процес реального включення інвалідів у активне суспільне життя. Інклюзія означає розкриття кожного учня за допомогою освітньої програми, яка достатньо складна, але відповідає його здібностям. Інклюзія враховує потреби, а також і спеціальні умови та підтримку, необхідні учню і педагогам для досягнення успіху.

   Інклюзивне навчання – це гнучка індивідуалізована система навчання з психолого-педагогічною підтримкою дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах масової загальноосвітньої школи, яка розташована поблизу місця проживання. Навчання відбувається за індивідуальним планом,який передбачає використання індивідуалізованих навчальних програм, забезпечується психолого-педагогічним і медико-соціальним супроводом. Не хвороба створює обмеження діяльності, а умови життя, що їх може запропонувати суспільство (уряд) людям з обмеженими можливостями. У зв’язку з процесом упровадження інклюзивної освіти виникає цілий ряд проблем. Це, по-перше, недостатня готовність навчальних закладів до повноцінного забезпечення інклюзивної освіти. По-друге, неготовність наших педагогічних працівників, класних керівників, учителів-предметників до викладання ряду дисциплін для дітей, які мають певні обмеження. По-третє, це соціально-психологічні проблеми, які пов’язані з дискримінацією дітей з особливими потребами, зі стигматизацією. Перед керівниками, які візьмуть на себе обов’язок створити інклюзивний навчальний заклад, стоїть проблема управління педагогічним колективом, адже не кожен педагог сьогодні готовий працювати в класі де є діти з особливими освітніми потребами. У нього виникає безліч запитань: «Як оцінити роботу такого учня? Як навчити?...і т. п.» Треба знати, як організувати роботу психолога, вчителя… Наші вчителі освічені, просто ніхто не проводив із ними ніякої роботи щодо дітей з особливими освітніми потребами. Вони просто чули про це, і більше нічого. Таке питання наші педагоги здатні засвоїти, якщо їм хоч трішки щось дати, допомогти, проконсультувати.

  Відповідно плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах на 2009-2012 рр. передбачено: - Включити у навчальні програми вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців за напрямом «Педагогічна освіта», курс «Дидактика інклюзивного навчання». - Забезпечити підготовку і підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань інклюзивного та інтегрованого навчання. - Забезпечення навчальних закладів спеціальними підручниками і наочними дидактичними посібниками для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку. - Внесення змін до переліку посад педагогічних працівників, які будуть працювати з такими дітками. Інформацію про інклюзивне навчання можна знайти у періодичних виданнях: «Директор школи», «Завуч», «Дефектолог», «Психолог», «Соціальний педагог» і т. п.

  22 вересня 2010 року на базі РМК відбулося засідання МО РПМПК, практичних психологів шкіл району та логопедів. На МО присутні поглиблено ознайомилися: з поняттям «Інклюзивне навчання»; організацією навчально-виховного процесу в інклюзивних та реабілітаційних групах (класах) загальноосвітніх навчальних закладів; планом дій щодо запровадження інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах на 2009-2012 рр.; з матеріалами круглого столу «Психолого-соціально-педегогічні аспекти інклюзивної освіти: за і проти» який пройшов у Києві.

Ухвалили:

 Провести роботу серед усіх учасників навчально-виховного процесу району;

провести семінарські заняття з директорами та завучами шкіл району, завідуючими ДНЗ з метою впровадження інклюзивного навчання в районі;

ознайомити з методичними рекомендаціями щодо роботи з учнями з особливими освітніми потребами;

 організувати соціально-психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.