БОТАНІЧНИЙ ЗАКАЗНИК МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ „ ЧУТІВСЬКІ СТЕПИ” Оголошено
відповідно до рішення обласної ради від 24.12. 2002 р. Охоронне
зобов’язання зареєстроване в держуправлінні екоресурсів в Полтавській
області за № 420 9. 01. 2003р. Положення про ботанічний заказник
місцевого значення „ Чутівська степи” затверджено начальником
держуправління екології та природних ресурсів в Полтавській області
20.02.2003р. МЕТА СТВОРЕННЯ ЗАКАЗНИКА -збереження у природному
стані цінної у флористичному плані притерасної ділянки р. Коломак, де
зростає 8 рідкісних та занесених до „Червоної книги України” видів
рослин. ЗАВДАННЯ ЗАКАЗНИКА -збереження місця зростання та
охорона занесених до Червоної книги України та регіонально рідкісних
видів рослин, а саме: ковили волосистої, півників карликових,
гострокільника волохатого, гоніолімона татарського, карагани кущової,
валеріани висової, оману високого; - проведення наукових досліджень і спостережень на території заказника; -підтримання загального екологічного балансу в регіоні. НАУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА проектованого ботанічного заказника місцевого значення „ Чутівські степи”
Територія проектованого заказника займає притерасну частину та правий
берег р. Коломак вздовж смт. Чутове ( площа близько 300 га) в межах
Чутівської селищної Ради та Черняківської сільської Ради. Рельєф
місцевості типовий – правий берег плескатий, підвищений. Йому передує
широкою смугою притерасна частина, яка сильно обводнена і включає
вільшаник із різними угрупованнями кропиви жабрійолистої, гадючника
в’язолистого, осоки побережної, рогозу вузьколистого. Грунти- болотисті, лучно-оглеєві , чорноземи опідзолені.
Найбільші площі займає на схилах лучно-степова рослинність. Тонконіг
вузьколистий ,келерія струнка, костриця валіська, стоколос безостий,
ковила волосиста. Ботанічну цінність, а саме флористичну
унікальність дослідженої ділянки складають чисельні популяції 8 видів
рідкісних та мало поширених рослин – ковила волосиста, волошка східна,
півники карликові, гострокільник волохатий, гоніолімон татарський,
карагана кущова, валеріана висока, оман високий. В Чутівському
районі ця ділянка є найбільшою, де збереглась в природному стані степова
рослинність. Заповідний режим передбачає заборону розорювання,
випасання, випалювання, викошування, меліоративних робіт. Оскільки у
вільшанику багато відмерлих дерев дозволяються санітарні вирубки. ЛІСОВИЙ ЗАКАЗНИК МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ «ІСКРІВСЬКИЙ» Організовано відповідно до рішення обласної ради від 20.12.1993 р. Охоронне зобов’язання зареєстроване в держуправлінні екоресурсів в Полтавській області за № 171 20. 4.2001 р. МЕТА СТВОРЕННЯ ЗАКАЗНИКА
Збереження ряду рідкісних і зникаючих рослин ( лісової орхідеї –
коручки морозниковидної) та лісової рослинності, характерної для
центральної частини лівобережного лісостепу. ЗАВДАННЯ ЗАКАЗНИКА - Поліпшення заповідної справи в районі;
- Забезпечення належної охорони особливо цінних в науковому та
природоохоронному значенні, природних еталонів рослинних угруповань. НАУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
Урочище « Іскрівське» Іскрівського лісництва, загальною площею 2243 га
., розміщено на території Придніпровської низини в басейні річки
Ворскла. По характеру рослинності урочище відноситься до зони лісостепу на лівому березі річки Дніпро.
На території урочища ростуть слідуючі дерева та чагарники: дуб
черешчатий, дуб кореальний, липа мілколистна, ясень, клен, осика, бархат
амурський, абрикос, груша, яблуня. З чагарників найбільш поширені :
ліщина, акація жовта, терен, клен польовий, шипшина та інші. Рельєф
території урочища хвилястий. Найбільш поширеними типами грунтів
являються темно сірі та сірі лісові суглинки. ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ « ПЕРВОЗВАНІВСЬКИЙ»
Заказник місцевого значення « Первозванівський» створено відповідно до
рішення обласної ради від 24. 12.2002 р. , про що свідчить охоронне
зобов’язання зареєстроване в Державному управлінні екоресурсів в
Полтавській області за № 421 9 січня 2003р. та Положення про ландшафтний
заказник місцевого значення « Первозванівський» затверджене начальником
Державного управління екології та природних ресурсів в Полтавській
області. МЕТА СТВОРЕННЯ ЗАКАЗНИКА Збереження в природному стані балкової системи з різноманітним рельєфом та типовою лісовою і лучно-степовою рослинністю. ЗАВДАННЯ ЗАКАЗНИКА -Збереження типових природних ландшафтів, які мають естетичне значення;
- Збереження місця зростання лісової і лучно-степової рослинності, в
тому числі лікарських трав та регіонально рідкісних видів; - Проведення наукових досліджень і спостережень на території заказника; - Підтримання загального екологічного балансу в регіоні; - Поширення екологічних знань. НАУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
Територія проектованого заказника займає урочище Руді в околицях с.
Первозванівка .Площа ділянки 150 га., розташована в межах
Новокочубеївської сільської Ради. Досліджена ділянка
характеризується різноманітним рельєфом, що сприяло формуванню та
збереженню тут різних типів рослинності – лісової, лучно-степової,
лучно-болотної. Частина балки репрезентує типові угруповання
широколистяного лісу ( з переважанням дуба звичайного, супутниками якого
є липа серцелиста, клен гостролистий, клен татарський) . На корі дерев
трапляються листуваті лишайники, що свідчать про чисте повітря в цій
місцевості. В останньому представлено чимало типових лісових видів
(зірочник лісовий, ранник вузлуватий, купина багатоквіткова, астрагал
солодколистий, вероніка дібровна, тонконіг дібровний та ін.). В лісі
відмічена чисельна популяція дзвоників ріпчастовидних та поодинокі
екземпляри дзвоників персиколистих, які потребують охорони в межах
області. В трав’янистому покрові цих заліснених схилів – залишки
лучно-степової флори – шавлія лучна, парило звичайне, гадючник
звичайний, буквиця лікарська, суниці зелені, волошка скабіозовидна та
ін. Лучно- степова рослинність збереглась на відкритих ділянках.
Ближче до лісу знайдені екземпляри регіонального рідкісного виду –
ломинісу цілолистого. Відмічено багате різнотрав’я, в складі якого
представники родини бобових ( конюшина альпійська, лучна, рівнинна,
польова, люцерна хмелевидна та лежача, лядвенець український ), розових,
гвоздичних, губоцвіті та ін. На степових схилах представлені чисельні
популяції лікарських рослин – звіробою звичайного, чебрецю Маршала,
парила звичайного , буркуна лікарського, підмаренника справжнього,
моркви дикої та ін. ГІДРОЛОГІЧНИЙ ЗАКАЗНИК МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ « СТОРОЖОВИЙ»
Оголошений відповідно до рішення облвиконкому від 14.03.1989 року.
Охоронне зобов’язання зареєстроване в держуправлінні екоресурсів в
Полтавській області за № 189 20.04.2001 року. МЕТА СТВОРЕННЯ ЗАКАЗНИКА - охорона водоболотних угідь в заплаві р. Коломак; -збереження рідкісних рослин ( горицвіт весняний); :- забезпечення охорони місць гніздування і розмноження водоплавної дичини ( гуси сірі, лебеді білі, журавель сірий). ЗАВДАННЯ ЗАКАЗНИКА - поліпшення стану відтворення тваринного та рослинного світу; - захист цінних лісових порід та угруповань; - проведення наукових досліджень і спостережень на території заказника. НАУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА Урочище «Сторожове» розташоване по правому березі р. Коломак на території Чутівського району. В урочищі ростуть цінні деревно-чагарникові породи, такі як дуб , граб, береза, липа, клен польовий, жимолость, глод.
З трав'яного покрову ростуть такі цінні рослини, як льонок запашний,
материнка звичайна, звіробій, горицвіт, первоцвіт, проліска звичайна,
папороть, медуниця лікарська, підмаренник та інші. Тваринний світ представлений такими тваринами: лосі, косулі, дикі кабани, лисиці, борсуки, бобри, зайці.
Створення заповідної мережі нерозривно пов’язано з природо-охоронною
освітою. Однією з форм є пожвавлення екскурсійної та туристичної
діяльності на заповідних територіях з пізнавальною метою. Пальчик Тамара
Андріївна, вчитель Новокочубеївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, керівник
еколого-туристичного центру учнівської молоді в межах Програми
Всеукраїнської дитячої спілки „ Екологічна варта” розробила туристичний
маршрут по заказниках нашого району. Природно-заповідні території є
місцем проведення навчальної та дослідницької роботи серед учнівської
молоді: спостереження за рослинами та тваринами, участь у роботах щодо
обліку гнізд, чисельності тварин та птахів, добових фенологічних
спостереженнях. У цих напрямах добре працюють вчителі і учні шкіл
району, а саме : учні Кочубеївської ЗОШ І-ІІІ ст. під керівництвом
вчителя географії Одаренка Сергія Володимировича досліджують ботанічне
різноманіття рослин на „ Грушевих могилах” , вчитель біології
Гряківської ЗОШ І-ІІІ ст. Шатравка Віра Іванівна спрямовує учнів на
вивчення флори „ Виноградної гори” , у Войнівській ЗОШ І-ІІІ ст.
природолюби разом з вчителем біології Яременко Наталією Іванівною
спостерігають за первоцвітами, а орнітологи Артемівської ЗОШ І-ІІІ ст. (
вчитель біології Рєзнік Лідія Василівна) мають значні успіхи в
обрахуванні чисельності птахів. Такі форми активного спілкування з
природою сприяють формуванню навичок наукової польової роботи,
найпростішої обробки зібраного матеріалу, оформлення робіт у Малій
Академії Наук, свідомого дбайливого ставлення до оточуючого середовища. ЛІТЕРАТУРА:
1.Байрак О.М., Проскурня М.І., Стецюк Н.О., Слюсар М.В., Томін Є.Ф.,
Гостудим О.М. Еталони природи Полтавщини. – Полтава: Верстка, 2003 2. Андрієнко Т.Л., Байрак О.М., Заповідно краса Полтавщини.- Полтава:ІВА « Астрея» ,1996. 3.Совгіра С. Залучення молоді до проектування й організації мікрозаказників. ж. « Біологія і хімія у школі» №1 2007 |